В селищі Заболотів відбулись урочистості з нагоди Дня пам`яті та примирення і 74 -ї річниці Перемоги у Другій світовій війні

9 травня 2019 року у селищі Заболотів відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Біля Меморіалу Слави, що біля селищного будинку культури відбулося урочисте віче. У даних заходах взяли участь перший  заступник голови селищної ради ОТГ Любов Ленькавська, заступник голови селищної ради ОТГ Павло Книш, керуюча справами виконавчого комітету селищної ради ОТГ Наталія Гачка,  старости, працівники апарату селищної ради ОТГ, духовенство, воїни-інтернаціоналісти, учасники бойових дій у зоні антитерористичної операції, представники ветеранських організацій, педагогічні та учнівські колективи Заболотівської ОТГ, представники установ та організацій та жителі Заболотівської громади.

Розпочався захід з виконання Державного гімну України. Священнослужителі о. Захарій УГКЦ та о. Роман УПЦ КП відправили поминальну панахиду та вшанували пам’ять полеглих воїнів спільною молитвою.

До усіх присутніх звернулася перший  заступник голови селищної ради ОТГ Любов Ленькавська  яка подякувала ветеранам війни, учасникам бойових дій,  за проявлену мужність, за відвагу в роки Другої світової війни, та у наш час, коли ведуться бої  на східному регіоні країни.

З вітальним словом виступили голова спілки ветеранів Василь Шиян та голова районного ВУТ Просвіта ім. Т.Шевченка Мирослав Попадюк який презентував свій власний вірш «Поминальний день» приурочений даній даті.

Пам'ять загиблих воїнів вшановано хвилиною мовчання. Для присутніх була представлена концертна програма, яка залишила незабутні враження у присутніх жителів та гостей селища. Наостанок, відбулось покладання живих квітів до Меморіалу Слави та до могил загиблим воїнам у Великій Вітчизняній Війні.

Поминальний день

Роки минають й півстоліття,

Минувшина з них вирина.

У цьому травні, в цьому літі

Скінчилась Друга та війна.

Для мене день цей – поминання:

Мільйони ж вбито в цій війні,

Ще в згарищах та квітка рання,

Болить і вам, болить мені.

Минуле призабуть не можем…

Чий це наказ, чия вина?

Ридають Крим і Схід, о Боже!

Бо це в нас Трета йде війна.

Хто шле нам нинішні ці болі,

Що випікають нас, мов сіль?

Це той, що в Гітлерівській ролі,

Поповнює знов наш ось біль.

Це той з ординського покрою,

Що й для Донбасу нині кат,

Вкраїни нашу у двобої

Хотів би знищити стократ.

Тривоги ці усім нам знані,

Бо в них і правда наша, й честь.

Лежить на цвинтарному лані

Для мене рідні – тата й тесть.

Сини й онуки знов вмирають

Колишніх прадідів й дідів.

 Я горя більшого не знаю:

Знов лине поминальний спів.

І словом я війну караю,

Б’ють сполох молоді сини.

О мила земле, рідний краю,

О Боже, біль наш припини!

Мирослав Попадюк,

Член Національної спілки письменників України